Добрий день, одинадцятикласники!!!
Повторюємо особливості літератури "шістдесятників", вірші напам'ять.
Опрацьовуєте біографію Григора Тютюнника, його творчий внесок в розвиток літератури, читаєте новелу "ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ". Складаєте письмово в зошитах паспорт твору.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ:
“Три зозулі з поклоном” аналіз (паспорт) твору
Твір має присвяту “Любові всевишній присвячується”
Автор – Григір Тютюнник
Рік написання: 1976.
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.
Ідея: Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу.
Провідні мотиви твору “Три зозулі з поклоном” – «Сила кохання», «протистояння влади й людини», «філософія життя», «усепрощення», «романтики й прагматики».
Головні герої:
студент – є оповідачем у творі. Про самостійність та відповідальність студента свідить його заувага про новий дешевий костюм.
його мати Софія,
чоловік Софії – Михайло. Характер Михайла найглибшерозкривається в його останньому листі. (“ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі”)
поштар дядько Левко. (“худющий, гостро підняте вгору плече”)
Марфа – нещасна жінка, яка все життя кохала Михайла, відчувала день коли від нього приходили листи. Але заміжня була за Карпом. “Волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє…”
чоловік Марфи – Карпо. (“товстопикий був, товстоногий, рудий”)
Сюжет “Три зозулі з поклоном”
· Софія розповідає своєму синові історію кохання, пов’язану з його батьком.
· Марфа Яркова кохає набагато старшого від себе Михайла, в якого є своя сім’я.
· Страждання Марфи посилюються тим, що живе з чоловіком, якого не любить.
Михайла заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії.
· Прихід листів душею відчуває Марфа і щоразу чекає листоношу, який потай дозволяє пригорнути їх до грудей.
Софія знає про цю любов , проте не сердиться, а навпаки, розуміє і співчуває.
Три долі –Марфи, Михайла та Софії – пов’язані тугою і стражданням та освячені любов’ю «всевишньою».
Замаскована проблема репресій у радянські часи стає помітною з скупих відомостей про Сибір.
Композиція твору “Три зозулі з поклоном”
Композиційною особливістю твору є обрамлення. Також у композиціє твору є такі особливості: наявність діалогів, розповідь від першої особи, листа як форми оповіді.
Також твір має елемент притчевості (прихований висновок – любов, послана вищою силою, не осуджується)
експозиція – студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Яркова
зав’язка – мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайлай завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;
кульмінація – в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»
Розв’язка — син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе».
Образи та символи “Три зозулі з поклоном”
Центральним образом твору є любов.
Образи:
людей: оповідач (Я) — син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — дружина; Карпо Ярков — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар;
природи: зозуля (образ зозулі уособлює у творі самотність); сосна (уособлює рідну домівку; плинність часу, спогад про батька)
предметів і явищ: піджак, лист, сон.
Три зозулі – любовний трикутник, три долі.
Символи:
«Три зозулі з поклоном» – символ самотності; традиційна народна формула-прохання не любити;
сосна, посаджена Михайлом на піску біля дому (символ самотності й водночас для тих, хто любив (син, Марфа, Софія) Михайла, — пам’ять про нього; для односельців — спогад про загублене життя; для самого Михайла — символ рідного дому);
піджак (символ радянської бідності);
Сибір неісходима (символ-перегук із творами Тараса Шевченка).
“Три зозулі з поклоном” художні засоби
Автор використовує різні художні засоби, щоб передати портрет героїв, їх почуття. Це і епітети, і порівняння, і геперболи, і метафори, і інверсія. Наприклад:
“Три зозулі з поклоном” історія написання
Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя. А поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tri-zozuli-z-poklonom-analiz