вівторок, 30 березня 2021 р.

11 клас. Григір Тютюнник "Три зозулі з поклоном"

 Добрий день, одинадцятикласники!!! 

Повторюємо особливості  літератури "шістдесятників", вірші напам'ять.

Опрацьовуєте біографію Григора Тютюнника, його творчий внесок в розвиток літератури, читаєте новелу "ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ". Складаєте письмово в зошитах паспорт твору.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ:

“Три зозулі з поклоном” аналіз (паспорт) твору

Твір має присвяту “Любові всевишній присвячується”

Автор – Григір Тютюнник

Рік написання: 1976.

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Тема: Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Ідея: Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу.

Провідні мотиви твору “Три зозулі з поклоном” –  «Сила кохання», «протистояння влади й людини», «філософія життя», «усепрощення», «романтики й прагматики».

Головні герої:

студент – є оповідачем у творі. Про самостійність та відповідальність студента свідить його заувага про новий дешевий костюм.

його мати Софія,

чоловік Софії – Михайло. Характер Михайла найглибшерозкривається в його останньому листі. (“ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі”)

поштар дядько Левко. (“худющий, гостро підняте вгору плече”)

Марфа – нещасна жінка, яка все життя кохала Михайла, відчувала день коли від нього приходили листи. Але заміжня була за Карпом. “Волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє…”

чоловік Марфи – Карпо. (“товстопикий був, товстоногий, рудий”)

Сюжет “Три зозулі з поклоном”

·        Софія розповідає своєму синові історію кохання, пов’язану з його батьком.

·        Марфа Яркова кохає набагато старшого від себе Михайла, в якого є своя сім’я.

·        Страждання Марфи посилюються тим, що живе з чоловіком, якого не любить.

         Михайла заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії.

·        Прихід листів душею відчуває Марфа і щоразу чекає листоношу, який потай дозволяє пригорнути їх до грудей.

       Софія  знає про цю любов , проте не сердиться, а навпаки, розуміє і співчуває.

Три долі –Марфи, Михайла та Софії – пов’язані тугою і стражданням та освячені любов’ю «всевишньою».

Замаскована проблема репресій у радянські часи стає помітною з скупих відомостей про Сибір.

Композиція твору “Три зозулі з поклоном”

Композиційною особливістю твору є обрамлення. Також у композиціє твору є такі особливості: наявність діалогів, розповідь від першої особи, листа як форми оповіді.

Також твір має елемент притчевості (прихований висновок – любов, послана вищою силою, не осуджується)

експозиція – студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Яркова

зав’язка – мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайлай завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;

кульмінація – в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»

Розв’язка — син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе».

Образи та символи “Три зозулі з поклоном”

Центральним образом твору є любов.

Образи:

людей: оповідач (Я) — син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — дружина; Карпо Ярков — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар;

природи: зозуля (образ зозулі уособлює у творі самотність); сосна (уособлює рідну домівку; плинність часу, спогад про батька)

предметів і явищ: піджак, лист, сон.

Три зозулі – любовний трикутник, три долі.

Символи:

«Три зозулі з поклоном»  – символ самотності; традиційна народна формула-прохання не любити;

 сосна, посаджена Михайлом на піску біля дому (символ самотності й водночас для тих, хто любив (син, Марфа, Софія) Михайла, — пам’ять про нього; для односельців — спогад про загублене життя; для самого Михайла — символ рідного дому);

 піджак (символ радянської бідності);

Сибір неісходима (символ-перегук із творами Тараса Шевченка).

“Три зозулі з поклоном” художні засоби

Автор використовує різні художні засоби, щоб передати портрет героїв, їх почуття. Це і епітети, і порівняння, і геперболи, і метафори, і інверсія. Наприклад:

“Три зозулі з поклоном” історія написання

Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя. А поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося  про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/tri-zozuli-z-poklonom-analiz

Немає коментарів:

Дописати коментар